Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безосновний, -а, -е. Необоснованный. Галиц.
Вишиваний, -а, -е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162.
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Полт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту. Мир. ХРВ. 348.
Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. КС. 1885. VI. 345. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому. Бердич. у.
Колький, -а́, -е́ Колючій. Сіли твої діти на високім древі. На якому древі? На колькому терні. Чуб. V. 852.
Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи. Рк. Левиц.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.
Трафлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трафитися, -флюся, -фишся, гл. = траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти. Лукаш. 119.