Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женьчарка

Женьча́рка, -ки, ж. = жниця. Вх. Лем. 413.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЬЧАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЬЧАРКА"
Відпущення, -ня, с. Отпущеніе. Відпущення гріхів од Господа.... добуде. Стор. МПр. 39.
Дичина́, -ни́, ж. Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.
Засміти́ти Cм. засмічувати.
Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
Омшаник, -ка, м. Помѣщеніе для храненія ульевъ съ пчелами въ зимнее время.  
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Стотве, стотно, нар. Точно, тождественно, дѣйствительно. Воно стотне так в письмі святім написано. Св. Л. 301. Стотно така була, як оця. Конст. у.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНЬЧАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.