Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалиця

Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛИЦЯ"
Вандри, -рів, м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
Вечір, -чеора, м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915. вечір зайшов. Вечерь начался. Рудч. Ск. над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. Стор. МПр. 57. що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. Мет. у вечері. Вечеромъ. у вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. Драг. 56. одного вечора. Однажды вечеромъ. рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. проти вечора. Къ вечеру. святий вечір. Канунь Рождества. Сим. 174. дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. Ном. № 13086. добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. вечірок; вечірочок. Зійшла зірка з-під вечірка. Мил. 82. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора. Лис. ІІІ. № 20.
Витрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Перетрястись.... Добре таки витрухався, поки добіг до хати.
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Єлочє́р, -ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. Шух. I. 190. 3) = єлівник. Шух. I. 185.
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав. Уман. у.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. 1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ. 2)ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Св. Л. 227. Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. Грин. ІІІ. 510 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти. Посл.
Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Трястя, -ті, ж. = трясця. Котл. Ен. ІІІ. 13. Мене трястя схопила та трясе так, що мені гості не в думці. Левиц. І. 420.
Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок! Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.