Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Кептар, -ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. І. 121. Kolb. І. 41, 42. Ум. кепта́рик.
Облипати, -па́ю, -єш, сов. в. обли́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Одежа коло вас облипла. Котл. Ен.
Попересмикувати, -кую, -єш, гл. Передернуть (во множествѣ).
Розвеселити, -ся. Cм. розвеселяти, -ся.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати. ЕЗ. V. 57.
Тороро! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро. Ном. № 6851.
Шальовка, -ки, ж. = шалівка. Поклали шальовки соснові. Котл.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.