Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дяконувати

Дяконува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Діаконствовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯКОНУВАТИ"
Безуставично Cм. безуставичне.
Блуканка, -ки, ж. = блукання. Желех.
Відліг, -логу, м. на відліг. На отмашь. Як на відліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговоръ. Cм. навідли, навідлі.
Зіжда́ти, -жду́, -ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати. МВ. (О. 1862. І. 87).
Нахильцем, нахильці (пити) Просто изъ сосуда безъ помощи рюмки или стакана (пить). Взяв пляшку та й почав пити горілку нахильці.
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Позмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Измокнуть (о многихъ). Ну, вже ж і позмокали ми сьогодні, і рубця сухого нема. Богодух. у.
Посмачніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вкуснѣе.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку. МВ. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯКОНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.