Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дурування

Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУРУВАННЯ"
Жовточере́вий, -а, -е. Желтобрюхій. Кокотить, як Бойко жовточеревий. Ном. № 1289.
Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Міусск. окр. Настала осінь, почалась моква. Волч. у. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе. Волч. у.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить. Лубен. у.
Підкидьок, -дька, м. Подкидышъ. Желех.
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.) Гайсин. у.
Серпоріз, -зу, м. Раст. a) Falcaria Rivini. Анн. 143. ЗЮЗО. І. 123. б) Achillea Millefolium L. ЗЮЗО. І. 109.
Стогноти, -нот, ж. мн. = стогначі. А щоб на тебе хвороба та стогноти. Н. Вол. у.
Тань, -ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. Ном. № 10818. у тань піти, стати. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.). Мнж. 60, 169.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУРУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.