Зябра, -бер, ж. мн.
1) Жабры.
2) Крючья в остях.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами.
Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ.
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. (Річки) надили дівчат у чисту воду. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Там здобиччу ти надив козака. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина.
Приложити, -жу, -жиш, гл.
1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Ні до чого й рук приложить.
2) Ударить.
Пропасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть пасішником. Я в того пана годів із сім пропасішникував.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. І хочуть знати, що від речника почують. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. Сеймові речники. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво.
Хабзина, -ни, ж. = бузина.
Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ).
