Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Иншакий, -а, -е. = инакий.
Какати, -каю, -єш, гл. Испражняться. На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають.
Назна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнать о существованіи въ данномъ мѣстѣ, открыть. Я назнав зайчицю з зайченятами. Десь назнала лисиця у лісі пастку.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Польщачка, -ки, ж. Такъ въ называютъ крестьянку изъ
Попитання, -ня, с. Спросъ. Я без попитання не брав.
Потворитися, -рю́ся, -ришся, гл. Зариться, желать чего, хотѣть имѣть. Ти ся не потвори на тоту бестію.
Сірай, -рая, м. Одинъ изъ играющихъ въ игру тикало, обязанность его искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку.
Чортиха, -хи, ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини.
