Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дужче

Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Ком. II. 45. Хто вище злізе, — дужче пада. Посл. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. Полт. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Кв. ІІ. 233. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУЖЧЕ"
Вимкнутися, -нуся, -нешся, гл. Освободиться, вырваться, выбраться, выскользнуть, ускользнуть. Хлопці розставили руки, обтягли мене навкруги неначе стіною: насилу вимкнулася. Канев. у.
Копатень, -тня, м. = копитень. Ли. 97.
Лино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ лин. 2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. КС. 1898. VII. 41. 3) Раст.: а) Dianthus deltoides. Лв. 98. б) Tragopogon pratensis. Лв. 102.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці. Гол. Од. 72.
Терасувати, -су́ю, -єш, гл. Мостить дорогу тарасом.
Тисяча, -чі, ж. Тысяча. Прийшло їх тисячі в сльозах, прийшло здалека. Шевч. Було ж їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. Желех. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. Желех.ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. Желех. 3) Бранить, ругать. Фр. (Желех.).  
Штирі, -рьох числ. Четыре. Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум. Ном. № 8940.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУЖЧЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.