Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовкання, -ня, с. Отрывистый звонъ въ колоколъ.
Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи. Вх. Лем. 395. Вх. Уг. 229.
Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное. Черк. у.
Здої́ти Cм. здоювати.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі. Рудч. Ск. І. 109.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Порідішати, -шаю, -єш, гл. = порідшати.
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом. Мет. 96.