Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дриґулька

Дриґу́лька, -ки, ж. Фигура, сдѣланная ногами, какъ бы въ танцѣ. Задере голову (півень).... і витупцьовує-витупцьовує дриґульками! Ніби й справді танцює. Сим.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИҐУЛЬКА"
Бельбахи, бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Глаголь, -ля, м. Названіе буквы г; глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя. Ном. № 6068.
Гматати, -таю, -єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2. Угор.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Желех. Каня лопкає крилами, як летить. Вх. Зн. 33.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Перекрутити, -ся. Cм. перекручувати, -ся.
Уготовити Cм. уготовляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИҐУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.