Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дочитати

Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧИТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧИТАТИ"
Діво́цький, -а, -е = Дівочий. Грин. ІІІ. 224. Жаль мені русої коси і дівоцької краси. Мет. 152.
Догна́ти Cм. Доганяти.
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися. Чуб. V. 837.
Зімникува́тий, -а, -е. О фруктахъ: поспѣвающій къ зимѣ. Зімникуваті груші, яблука. Волч. у. (Лободовск.).
Зрізна нар. Отдѣльно.
Поздовжний, -а, -е. = подовжний. По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Понадсікати, -ка́ю, -єш, гл. Надсѣчь (во множествѣ).
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин. КС. 1884. І. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧИТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.