Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допотиль

Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОТИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОТИЛЬ"
Брех! Ii меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Глинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Годуватися, -дуюся, -єшся, гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. К. Іов. 9. 2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Котл. Ен. V. 14. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров'я. К. Оп. 138.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Домоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. домолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. кирниченька, кирничка.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Сягнистий, -а, -е. Дѣлающій большіе шаги. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОТИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.