Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допотиль

Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОТИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОТИЛЬ"
Безсоромітний, -а, -е. Безстыдный, безстыжій.
Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю. Шух. І. 166.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити. АД. І. 125.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Потяг, -гу, м. 1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків. Рк. Левиц. 2) Доходъ, прибыль. Нема потягу. Н. Вол. у. 3) Поѣздъ. 4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ. Вас. 161. 5) Длинная и узкая полоса бураковъ или иного посѣва, далеко потянувшаяся въ поле. Рк. Левиц. 6) мн. Потягиваніе. Потяги напали мене. Н. Вол. у. (Лобод.).
Розмізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размозжить.
Сохранно нар. Осторожно. Шух. I. 80.
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОТИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.