Бачний, -а, -е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Cм. обачний.
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Кольо, -ля, м. Дѣтск. Хлѣбъ.
Куштельники, -ків, м. мн. Мелкій лѣсъ съ полянами на низинахъ.
Лабурник, -ка м.? Бач який лабурник: тут не хоче пастись, а ни краще лізе (про коня).
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє.
Хрьопнути, -ну, -неш, гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю.
