Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Левиц. І. 442. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости. МВ. І.
Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить. Грин. II. 208.
За́сіб, собу, м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю... боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби. К. Кр. 31.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Плоховитий, -а, -е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі. Федьк.
Погорінець, -нця, м. = погорілець. Вх. Лем. 451.
Роскотистий, -а, -е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий. 2) Покатый. Роскотисте місце.
Скритикувати, -ку́ю, -єш, гл. Отнестись критически, подвергнуть критикѣ. То була така необачність, що скритикує її й мала дитина. К. ХП. 126.
Харпачина, -ни, м. = харпак.