Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Заряди́ти Cм. заряджувати и заряжати.
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Чуб. III. 349. О. 1561. XI. 9. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Гол. І. 147. Нехай опека мене ревидує. Прил. у.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. смітинка.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).