Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Ізл.. Cм. зл...
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Немудрий, -а, -е. 1) Глупый, безтолковый. 2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую. Шевч.
Повеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні. Рудч. Ск. І. 137.
Родителька, -ки, ж. Родительница, мать. Не було родительки навчати. Лебед. у.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.