Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Життєпи́сний, -а, -е. Біографическій. Желех.
Компонування, -ня, с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування. К. Іов. XI.
Навнува́ти гл. Надоѣсть. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй! Біда би го вандрувала, коли м уже навнувала. Гол. II. 553. Вх. Зн. 38.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Племфа, -фи, ж. = пинхва. Племфи дали. КС. 1882. XII. 625.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Примінитися Cм. примінятися.
Розговоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Розговоривсь, як свиня з гускою. Ном. № 12946.
Сахар, -ру, м. = сахарь.