Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. Левиц. Пов. 14. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Кіев. г. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. Грин. II. 88. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к). Ив. 25.
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ. 2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127; б) — сльози. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127, Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130; в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata. Шух. І. 22.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами. Стор. II. 110. 2) Коренной (о зубахъ). Вх. Пч. І. 15. на кутні сміятися. Плакать. Ном. № 12640. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні! К. ЧР. 204. 3) кутня кишка. = кутниця. Канев. у.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Облазити, -жу, -зиш, сов. в. облізти, -зу, -зеш, гл. 1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла. 2) Лупиться, облупиться. Рудч. Ск. II. 53. Од сонця шкура на носі облазить. Харьк.
Повихлюпувати, -пую, -єш, гл. Выплескать (во множествѣ). Повихлюпували всю воду з діжки, а тепер і носи. Полт.
Поперевертатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же что и перевернутися, но о многомъ. Тогді кругом нашого села усе пущі були... А тепер бач на яке попереверталось: орем усюди. Драг. 222.
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Проморгати, -га́ю, -єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.
Пропікатися, -каюся, -єшся, сов. в. пропектися, -печуся, -че́шся, гл. Прожигаться, прожечься, пропекаться, пропечься.