Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.»
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать.
Корноз, -за, м. = кнур.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була.
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у.
2) = підра 1.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Роспаш, -шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкомі ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток.
Самопряд, -ду, м. = самопрядка.