Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгаль

Довга́ль, -ля́, м. 1) Высокій и худой человѣкъ. Черном. 2) Кузнецкій молотокъ съ острымъ и длиннымъ носомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГАЛЬ"
Вислід, -ду, м. Изслѣдованіе, результата изслѣдованія. Левч. 52.
Відправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Макс. (1849). 7. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. Гол. IV. 510. 2) Разсчитывать, удалять (служащихъ). 3) Отправлять, отправить, отбывать, отбыть. Ой він пішов до ляшеньків служби відправляти. Макс. 4) Совершать, совершить богослужебный обрядъ. Одправив отець Яків утреню. Г. Барв. 190. Заховав дід бабу і похорон одправив. Рудч. Ск. II. 54. Похорон одправляти. АД. І. 117.
Глагол, -лу, м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) читати глаголи. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.
Годок, -дка, м. Ум. отъ год.
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Зразок, -зка, м. 1) Образецъ, обозчикъ, примѣръ. Перекривля... дочку й жінку, затягаючи жалібним голосом на зразок жіночого голосіння. Левиц. І. 208. Похвалює Чіпку, другим на зразок ставить. Мир. ХРВ. 291. Мнж. 181. 2) Узоръ. А ну лишень зразок зніму з мережки. Лебед. у. Покажіть, будьте ласкаві, ваші шитки, зразки. Мені треба сорочку вимережити і лиштвою пошити. Г. Барв. 216. 3) Выкройка.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити. Вх. Уг. 252.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить. Желех. 2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи. Вх. Зн. 40.
Рука, -ки, мн. ч. руки и руці, ж. Кожна рука до себе горне. Ном. Не в'яжіте Касі руці. Чуб. V. 910. до рук. Въ руки. Забрав нас до рук. Стор. II. 208. Чи ти давав мені його до рук? Левиц. Пов. 59. руку давати. Подавать руку. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. руку давати, придавати. Особый обрядъ на свадьбѣ: подаваніе невѣстой жениху черезъ столъ платка въ знакъ согласія на выходъ замужъ. МУЕ. III. 97. Придавали рученьки за столом. МУЕ. III. 97. руку подати. а) Подать руку. б) Помочь. Взиваєть тебе ціла Україна, діво царице, надеждо єдина, абись подала ей руку в пригоді. Чуб. І. 163. рука, не рука кому. Удобно, не удобно кому. Коли тобі рука се брати, то й бери, а мені не рука. Полт. Ні, не рука. Рудч. Ск. II. 112. рука власна, руко́ю власною. Замѣчаніе при подписи: собственноручно. на руку, на руку ковінька. Въ руки, выгодно, удобно. Ном. № 5039. Марусі на руку ковінька. Кв. І. 49. право́ю руко́ю бути у кого. Быть первымъ помощникомъ въ дѣлахъ, быть правой рукой. Ти у його правая рука. Ном. № 9523. б) руки зв'язати. Повѣнчаться. Ходімо до церкви — зв'яжемо руки. Чуб. V. 77. руки зложити. Умереть. Ном. № 3594.перебивати. Разнимать руки, быть свидѣтелемъ при сдѣлкѣ, пари. Ном. № 14062.поганити. а) Браться за дѣло, не стоющее того; б) браться за дѣло неумѣло. Коли не коваль, то й рук не погань. Ном. № 9574.погріти чим. Нажиться на чемъ, обобрать кого. Буде чим руки погріти. Ном. № 9351.прикладати. Усердно работать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. ні за віщо рук зачепити. Не надъ чѣмъ работать, хозяйничать; нечего украсть. Ном. № 9870. піти руко́ю. Повезти, имѣть удачу. Недавно ся оженили, не пішло рукою: пішла жінка за пшоном, а я за мукою. Н. п. Ном. № 8855. піти в руку. Пойти въ прокъ. Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку. Ном. № 13416. мати до руки кого́. Имѣть въ вицу? «Батько за тебе дати мене не хоче». — Має другого зятя до руки? МВ. ІІ. 114. руку тягти за ким. Держать чью сторону. руку потягти за ким. Принять чью сторону. Кв. І. 218. бути за руками. Быть подъ присмотромъ, быть взаперти. Думала, що корова пропала, а вона була за руками. Злодія піймали, не буде більше красти, бо сидить за руками. з довгою руко́ю під манастирь, під церкву, під цвинтарь. Отказъ попрошайкѣ — отправляйся просить около монастыря, церкви, гдѣ стоитъ нищіе. Ном. № 4733. довгі руки мати. Брать чужое, воровать. Пійшла я ходити з хати в хату, бо дуже довгі руки мала. Г. Барв. 365. з чиєї руки бути. Съ чьей стороны быть. Свашки з його і її рук співають: його на дворі, а її в хаті. Грин. III. 483. за руки дати. При заключеніи пари отдавать условленный выигрышъ третьему лицу, отъ котораго выигравшій и получаетъ какъ свою собственность обратно, такъ и выигрышъ. Грин. II. 90. рук доложи́ти до чо́го. Поработать надъ чѣмъ. 2) Власть. Сильного руку Бог один судить. Ном. № 945. 3) Смѣна поля, участокъ, клинъ поля. У трьох руках поле. Харьк. Поля в неї в кожну руку по 15 десятин. Г. Барв. 303. 4) Сторона. Треба повертать у ліву руку. Стор. II. 14. 5)божа. Раст. Heracleum Sponctium. Шух. І. 21. Ум. ручка, рученька, ручечка. Як же мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. 83.
Шліхтинка, -ки, ж. Каждый изъ тонкихъ прутиковъ лозы, которыми на верхнемъ навоѣ перекладываются слои нитокъ основы послѣ шліхтування. МУЕ. III. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.