Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. А вона тільки зуби зціпила. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. 4) Родъ пѣсни. Сопілка зуба затинала. Ум. зубик.
Крутанина, -ни, ж.
1) Суетня, хлопоты. Там така крутанина, що ну: все тілько там підмети, там застели та принеси.
2) Путаница.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Нали́вка, -ки, ж. Наливка. Отаман виняв пляшку горілки, другу наливки. Ум. нали́вочка. Не я її з ума звожу, зводе її темна нічка, солодкий мед, наливочка.
Оправдити, -ся. Cм. оправдовувати, -ся.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Трутив, як дурного з мосту. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила.
Хапло, -ла, с. Сорная трава. Посіяла квітки, а виросло хапло.
Шура, -ри, ж. Сарай, навѣсъ. Найдеться й на тура тура. Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно.
