Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. витурити, -рю, -риш, гл. Прогонять, прогнать, вытѣснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з домі). Рудч. Ск. II. 55.
Гук I меж. Подражаніе сильному, звуку.
Жарто́вне нар. Шутливо, шутя. Бер.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Парний, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб.
Ростропша, -ші, ж. = росторопша. Анн. 130.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.
Численний, -а, -е. Многочисленный. Желех.