Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ.
За́гадка, -ки, ж. 1) = загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, — щоб вишита сорочка; друга загадочка, — щоб вишит синій мундир. 2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. 3) Раст. Erigeron canadensis L. Ум. за́гадонька, за́гадочка.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Обплітати, -та́ю, -єш, сов. в. обплести, -плету, -те́ш, гл.
1) Оплетать, оплести. І василечком обмете, і барвіночком обплете.
2) Огораживать, огородить.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Пороспадлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развратиться, испортиться нравственно (о многихъ).
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Люде говорять, — кожне примовляло. 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє.
Стів, сто́лу, м. = стіл.
Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.