Бранець, -нця, м.
1) Плѣнникъ, военноплѣнный.
2) Рекрутъ. Бранець на стойці.
3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці.
Бровиця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці.
Вакелія, -лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Губка, труть. Cм. векелия.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. дя́дькова хі́та. Тюрьма.
Заґедзе́лити, -лю, -лиш, гл. Понести чепуху.
Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.
Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Розцілуватися, -луюся, -єшся, гл. Расцѣловаться. Розцілувався, як жид на шабаші.
Семерик, -ка, м.
1) Семь паръ воловъ.
2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса.
Хистити, -щу, -стиш, гл. Защищать, прикрывать, припрятывать.