Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! 2) Попадья, жена священника. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?»
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. З серця чоловіка виходять дурощі.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки.
Кожушанка, -ки, ж.
1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті.
Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ.
Тарганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться. Куди мені тарганитися, старому, по бабу?
Упиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. упитися, уп'юся, -єшся, гл.
1) Напиваться, напиться, упиваться, упиться. Дай, Боже, пить, та не впиваться. Мені любо дівочою красою впиватись.
2) Впиваться, впиться, вцѣпляться, вцѣпиться. Як п'явка впивсь. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.