Берестина, -ни, ж. Берестовое дерево. Дрючки держали з берестини. На берестині ворон крюка. Ум. берестинка.
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. 2) — цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Ум. лізка (ло́зка), лізонька (, (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками.
Перина, -ни, ж.
1) Перина, пуховикъ — для спанья на немъ и для укрыванья. у. Як ранок настане, з перини не встане. Дівчина козака вірненько любила: устала раненько, його не збудила, його не збудила, периною вкрила. Пух із перин неначе сніг летить по вітру.
2) Одно перо. У півня є така перина, шо як треба йому на зорі вставать, то вона і крутиться. Ум. перинка, пери́нонька. периночка.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка.
Стовкмачити, -чу, -чиш, гл. = стокмачити.
Стоянка, -ки, ж.
1) Стояніе. А набридла мені отут стоянка.
2) Молоко, поставленное для того, чтобы отстоялось. Чом ви не дали молока? — Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани.
3) Навѣсъ или хлѣвъ для лошадей или скота. Ум. стояночка. Пішов Івасенько до стояночки коника сідлати.
