Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать.
Ло́пнути, -ну, -неш, гл. Лопнуть. Против вогню і камінь лопне. Щоб ти лопнув!
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).
Поламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали.
2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Я стану або другою людиною, або поламаю віру.
3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Не заснула, а тільки очі поламала.
Постебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Зашагать. Постебнував він через хату.
Причепа, -пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Оце причепилась причепа. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа.
Сперечати, -ча́ю, -єш, сов. в. сперечити, -чу, -чиш, гл. — кого.
1) Уговаривать не дѣлать чего, удерживать. Я його сперечав: бійся Бога, не їдь, теперки ніч!
2) Препятствовать, воспрепятствовать. Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч.
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ.
