Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинець

Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЕЦЬ"
Бузівок, -вка, м. Годовалый теленокъ. Вас. 197.
Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить. Аф.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Cм. запсувати, зопсувати.
Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив. Рудч. Ск. 16.
Роз'яряти, -ря́ю, -єш, сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє. Гол. III. 259.
Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у.
Смаковитий, -а, -е. Вкусный. Ном. № 4139. Горілко моя смаковита, хто ж тебе наливатиме? Чуб. V. 1101.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.