Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинець

Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЕЦЬ"
Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Клітчастий, -а, -е. клітчаста плахта = плахта з клітками?. Cм. клітка 3. О. 1861. XII. 112.
Мохови́й, -а, -е. Моховой. мохова́ вода́. Болотная, тинистая вода. Ном. № 744.
Оселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. оселити, -лю́, -лиш, гл. Поселять, поселить.
Понасувати, -ва́ю, -єш, гл. Насунуть, надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха. Богодух. у.
Пороззуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = порозбуватися. Давай пороззуваємося, швидче дійдемо. Кіевск. у.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Ропавка, -ки, ж. Жаба. Вх. Зн. 24.
Тайник, -ка, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. тайничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.