Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диміти

Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМІТИ"
Відликати, -каю, -єш, сов. в. відкликати, -кличу, -чеш, гл. Отзывать, отозвать.
Лотр, -ра, м. Воръ, разбойникъ, грабитель, бездѣльникъ, плутъ, негодяй. З такого похнюпи, як той Карпо, та такий лотр учинився. Хата. 138. Ум. ло́трик.
Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Підбілити Cм. підбілювати.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Пооббризкувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Пряжений, -а, -е. Жареный. Пряжена ковбаса. Котл. МЧ. 440. Пряжене молоко. Топленое молоко.
Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака. Лубен. у.
Сивіти, -вію, -єш, гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. Шевч.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. Шевч. 311. А за ним його сотничка Харчиха. О. 1861. XI. Кух. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.