Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора.
Неїзджалий, -а, -е. Необъѣзженный. невыѣзженный. Дали йому коня неїзджалого.
Поперемочувати, -чую, -єш, гл. Измочить (во множествѣ).
Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити.
Потуманіти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Покрыться туманомъ, затуманиться.
2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми.
Пустоширокий, -а, -е. Широкій и пустой, безлюдный. Пустоширокі степи.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят.
Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.