Визублювати, -блюю, -єш, сов. в. визубити, -блю, -биш, гл. Зазубривать, зазубрить.
Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли.
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ.
Лагоджіння, -ня, с. = лагодіння.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний.
Наки́пчасто нар. О варящемся: много послѣ кипѣнія получается. Як насипчасто, то й накипчасто , — значитъ: если много положить въ горшокъ, то много послѣ варки и получится. Cм. еще: Хоць ненасипчасто, аби накипчасто т. е.: хотя на видъ и немного кладется, но получается много.
Палія, -лії ж.? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них.