Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Згра́я, -раї, ж. Толпа, скопи ще; шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92.
Знівечитися, -чуся, -чишся, гл. Искалѣчиться, изуродоваться. Я ще не дуже зостарівся, та знівечився. Шевч. (О. 1861 X. 9).
Кривобокий, -а, -е. Искривленный. Дюдей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658.
Обцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. І. 61.
Перемахати, -ха́ю, -єш, гл. Переплыть сильными широкими движеніями. Перемахати сажнями Дніпро. К. ДС. 4.
Піддавати, -даю́, -єш, сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Сотянин, -на, м. Обыватель сотни.
Строїтися, -ро́юся, -їшся, гл. 1) Наряжаться. 2) Приготовляться. Тремтить косонька, ся боїть, свашка ся на ню строїть. Гол. IV. 432. 3) Строиться, становиться въ строй. Строїтись на баталію. Чуб. 4) Строиться. Строяться доми та все новії. Чуб. V. 179.
Хожалий, -а, -е. Привыкшій къ ходьбѣ, неутомимый въ ходьбѣ. Вх. Зн. 76.