Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерун

Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. Чуб. То такий дерун, що з Xриста зняв би. Ном. № 7409. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. Ум. Деруне́ць. Чуб. V. 1164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРУН"
Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Гости́нка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Коломазник, -ка, м. = колімажарь. Угор.
Наря́донько, -ка, м. Ум. отъ наря́д.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Пиячка, -ки, ж. Пьяница-женщина. Вх. Лем. 449.
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.