Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Обхідно нар. Въ выраженіи: обхідно там, туди. Обходъ, крюкъ на этой дорогѣ. туди дуже обхідно. Если туда пойти, то придется сдѣлать большой кругъ. Вх. Зн. 42.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Перепхнути Cм. перепихати.
Плентати, -таю, -єш, гл. 1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька. Г. Барв. 165. 2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, — гу, каже. Г. Барв. 119.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Потопати 2, -паю, -єш, сов. в. пото́пнути, -ну, -неш, гл. Потопать, тонуть, утонуть. Потопав моя доля край синього моря. Мет. 461. Потопало два брати рідненькі. ЗОЮР. І. 29.
Похрустати, -таю, -єш, гл. = похрумати. Я ж, каже (лис), похрустав їх (ятленят). Грин. II. 5.
Прибіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. прибра́тися, -беруся, -решся, гл. Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. В голубий жупан приберися. Макс. Що як прийде суботонька, я змиюся й росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76.