Гу́льма́ нар. употребляемое тавтологически для усиленія значенія гуляти. Оттак цілісінький день гульма гуляє.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
Залі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати.
Поставити, -влю, -виш, гл. 1) Поставить. Поставила тарілку з хлібом перед старим Полом дідом. Зжав своє жито... поставив в копи. В п'ятьох як вийдемо на ниву, то по полукіпку поставим. поставити обід. Дать обѣдъ. 2) Построить, выстроить. Поставили собі хатку. 3) Помѣстить (на квартирѣ). У тієї Пйотрової поставили Антося на станцію. 4) Приставить къ какой работѣ, опредѣлить, назначить. Сьогодня уперше нас поставлено (до роботи). Сергія поставив пан за клюшника. Вони його поставили собі лакеєм. Поставити на попа. 5) Выставить на видъ. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить, уміє перед людські очі поставити.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Причет, -та и -ту, м.
1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі.
2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи.
3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую».
Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.
Чад, -ду, м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина.