Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Зазо́вини, -вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; на рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились.
Наї́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. наї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наёживаться, наежиться.
Окупити, -ся. Cм. окупати, -ся.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Подтащить (во множествѣ).
2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти.
Слопець, -пця, м. Родъ ловушки для птицъ.
Трав'яник, -ка́, м. 1) Раст. Hemerocallis graminea Andr. 2) Рыба бычокъ, Gobius ophiocephalus Pall.
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота.
