Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсапнути Cм. II. відсапувати.
За́висть, -сти, ж. Зависть. Вам на зависть, а їй на користь. Ном. № 11593.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Пер, -ру, м. Рыба Thymallus wexillifer. Вх. Пч. II. 21.
Пересипати, -па́ю, -єш, сов. в. переси́пати, -плю, -леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Рудч. Ск. І. 162. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпать, пересыпать чѣмъ. Вас. 157. Як швець дубом шкури пересипає. Ном. № 12617. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. Г. Барв. 347. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим... МВ. (О. 1862. III. 39).
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. ЗОЮР. І. 290. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є. Драг. 217.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Салдатва, -ви, ж. соб. = салдатня. Лаються, як салдатва. Св. Л. 218.