Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деревенька

Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВЕНЬКА"
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.
Мона́х, -ха и монаха, -хи, м. = чернець. Очнувсь монах, аж смерть в головах. Ном. № 6452. Приїзжающий Гирман, монаха. Драг.
Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл. 1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне. 2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Анн. 263. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі. О. 1861. IV. 103.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.