Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнівливий, -а, -е. Раздражительный, склонный къ гнѣву, часто гнѣвающійся. Чогось Бог гнівливий на нас. Н. Вол. у. Очі гнівливі. МВ. ІІ. 82.
Кусатися, -саюся, -єшся, гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья? К. ЧР.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. Ум. онучатко. Г. Барв. 125.
Оповідувати, -дую, -єш, гл. = оповідати. Нагодились деякі того часу, оповідаючи йому про галилейців. Єв. Л. XIII. 1.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. Н. п.
Пропахатися, -хаюся, -єшся, гл. Пропитаться запахомъ. Годі вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропахалися. Мир. Пов. II. 67.
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.