Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Нерівно відрізалося.
Зі́мно 1, -на, с. Холодъ. А Сус Христос в Давидовій шопі зімно терпить і дрожишь.
Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
Наді́сь нар. = надійсь. Та моя хороба надісь не скоро мене покине.
Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить.
Сушениці, -ниць, ж. Сушеные фрукты.
Усяк I, усякий, -а, -е., мѣст. Каждый, всякій. Всяк чоловік не без гріха. Як в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок. по всяк час. Всегда.
