Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
Лесли́вий, -а, -е. Льстивый. Тодос лесливий чоловік. Н. Вол. у.
Навзнаки́ нар. 1) = навзнак. 2)дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. Новомоск. у. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки. Н. п.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Сирено нар. = сиряно. Сирено, масляно — корова ожеребилась. Ном. № 6484.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце. Левиц. І. 232.