Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ).
Квакати, -каю, -єш, гл.
1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає.
2) — ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че.
3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей.
Латка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лата.
2) Дѣтская игра, въ которой играющій бьетъ ладонью по спинѣ сосѣда и убѣгаетъ, а ударенный долженъ кому-либо передать ударъ (латку).
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. Піддружний з озлістю сказав.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Ритьми, ритю, нар. Назадъ.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Ханів, -нова, -ве Принадлежащій хану. На князя, ладо моє миле, ти ханови метаєш стріли.