Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гру́ддя́, -дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.
Заму́лювати, -люю, -єш, сов. в. заму́лити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. І. 263
Павороз, -за, м. У вьющихся растеній: прицѣпа. Угор.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Позманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить (многихъ). Ота городська пройда багато дівчат позманювала, щоб ішли в город. Кіевск. у.
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Прокататися, -та́юся, -єшся, гл. Прокататься. Син каже: прокатаємось. Рудч. Ск. І. 101.
Простягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. простягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Ном. № 7394. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. 2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби. Левиц. І. 15.
Угостити Cм. угощати.