Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля.
Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Довгоши́йка, -ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия.
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Поругатися, -га́юся, -єшся, гл. — ким. Надругаться, поиздѣваться надъ кѣмъ. Як прийде бідний, як ним ся поругают, а як прийде богач..., як їго шануют.
Придобритися Cм. придобрюватися.
Розсохач, -ча, м. Олень.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах.
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Ум. стрибайчичок.
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ.
