Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Виткати, -тчу, -чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли.
Зовсі и зовсім, нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий.
Золотковий, -вого? = злот? Не хочу я червоного, дайте мені золоткового (о деньгахъ).
Надвірня́к, -ка́, м. Боровъ, не посаженный въ особое помѣщеніе для откармливанія.
Отруюватися, -ру́ююся, -єшся, сов. в. отруїтися, -руюся, -їшся, гл. Отравляться, отравиться.
Повандрувати, -рую, -єш, гл. = помандрувати. Куди та дівчина повандрує?
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
