Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґензура

Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕНЗУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕНЗУРА"
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Заявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заяви́ти, -влю́, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Стор. МПр. 71. Треба, мати, людям заявляти. Чуб. V. 734.
Катати, -та́ю, -єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає. Шевч.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Черк. у. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав. Котл. Ен. І. 30.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Поперечісувати, -сую, -єш, гл. Перечесать (многихъ).
Самодержавство, -ва, с. = самодержавність. К. Бай. 141.
Синятко, -ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І.
Уморхати, -хаю, -єш, гл. Утомить, сильно изморить. Хоч яка була вморхана, хоч як задихалась. О. 1861. IX. Стор. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕНЗУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.