Ґе́дзел, -зла и ґе́дзель, -зля, м. = Ґедз.
Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Десятома рублями не одбудеш весілля.
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Кака, -ки, ж. Дѣтск.
1) Испражненія.
2) Все дурное, нечистое, грязное.
Крадіжка, -ки, ж. = крадіж. Лиха нахідка гірша від крадіжки.
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Хрунькіт, -коту, м. = хрокання.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий.