гущавина
Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Том 1, ст. 344.