Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гута

Гу́та, -ти, ж. Стекляный заводъ. Палає, як у гуті. Ном. № 14045.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТА"
Вапенний, -а, -е. . = вапняний
Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе). Вх. Лем. 398.
Відбатувати Cм. відбатовувати.
Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило? Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.).
Оприск, -ку, м. з оприском балакати. Вспыльчиво, запальчиво говорить. Ном. № 12893.
Поважко нар. Тяжеловато.
Позачісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать (во множествѣ). Чорні кудрі позачісувані. Чуб. V. 995.
Провідувати, -дую, -єш, сов. в. провідати, -даю, -єш, гл. = відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв.
Шпола, -ли, ж. Совокъ. Черняхов.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.