Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ.
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ.
Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II.
Драко́н, -на, м. Драконъ. А ті були фараони, кесарі — то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, — дракони. Дракон огнекрилатий.
Обрітення, -ня, с. Праздникъ Обрѣтенія главы Іоанна Крестителя (24 февраля). На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.
Помершленник, -ка, м. Покойникъ. Нехай їх Мати Бажа помилує й спасе помершленників.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Ум. стадечко, стадце.
Шкірочка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
