Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу).
Начинатися, -наюся, -єшся, сов. в. начатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Рожа одцвілася, а калина началася.
Окличен, окличний, -а, -е. Извѣстный. А був старшиною Грицько Коломниченко — по всьому війську барзе окличен.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Повідслужувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и відслужити, но во множествѣ.
Полякатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепугаться, напугаться (о многихъ). Вони осі полякались і змій злякавсь.
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Собакуватий у нас урядник — страх.
Улегчати, -чаю, -єш, сов. в. улегчити, -чу, -чиш, гл. Облегчать, облегчить.
