Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулякати

Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯКАТИ"
Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Бузьдерево, -ва, с. = дивдерево. Вх. Пч. І. 10.
Дзу́ґа, -ґи, ж. Крючекъ, удерживающій навій на ткацкомъ станкѣ. Вас. 165.
Досмоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досмолиться.
Марянка, -ки, ж.пахуча. Раст. Смолка пахучая, Asperula odorata. Cм. марена.
Обмежувати, -жую, -єш, сов. в. обмежити, -жу, -жиш, гл. Проводить, провести межу вокругъ, обмежевать, ограничивать, ограничить.
Оврашок, -шка, м. Ум. отъ оврах.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака. Новомоск. у.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє. Чуб. V. 83.
Черваковитий, -а, -е. = червивий. Черваковитий оріх. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.