Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
За́бір, -бо́ру, м. 1) Заборъ, забираніе. У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработка неуплаченныхъ податей или забранныхъ впередъ денегъ. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей та й висилає їх з села на роботу. 2) Вышивки на концахъ пере́мітки. 160.
Загаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загаснути, -ну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, угасать, угаснуть. Куй залізо, покуль не загасло. 2) Переносно: прекратиться. Загаснув рід.
Коректа, -ти и коректура, -ри, ж. Корректура. Так потно видержена коректура, що цур йому. V.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко.
Ми́сник, -ка, м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику.
Норець, -рця́, м.
1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився.
2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Поважливий, -а, -е. = поважний 2. Пісні поважливі.
Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Разом за Божим росказом. Горе дворові, де корова росказ волові.
