Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубца і нарікає, лихого орла проклинає; що через нього пари не має: «ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?» Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду.
Заги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не загинув єси у неволі, не загинеш із нами, козаками, на нозі. Дума. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Ратуй мене, мій батеньку, ратуй, не дай мені да й загинути.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. — на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив.
Невронений, -а, -е. Неуязвимый. Коли Матір Бажа знала, що Спаситель невронений буде, та й то убивалась за ним, а то ж ми! Як же його так спокійно бути?
Обмакотирити, -рю, -риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться.
Осігди нар. = завсігди.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. : внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Ум. сальце. Плямка собі сальце. По чарці випємо, сальця ззімо шматок.
Смугастий, -а, -е. = смугнастий.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай!
