Відвертання, -ня, с. 1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе. 3) Вычитаніе.

Ді́тки, -то́к, с. Ум. отъ ді́ти.

Друлівни́к, -ка́, м. Инструментъ, которымъ гуцульськіе мосяжники вырѣзываютъ при орнаментировкѣ металла круговыя линіи. Части: цилиндрическій стержень било, въ нижнемъ концѣ стержня вставленъ стальной писачок съ двумя (какъ въ вилахъ) остріями, при прорѣзываніи круга одно изъ нихъ — сердешник — находится въ центрѣ, другое — околичник — очерчиваетъ окружность; выше стержень проходитъ сквозь горизонтально лежащій дискъ, — кочало, а еще выше сквозь планку — валок, отъ котораго идетъ веревочка — мотузок, выше проходящій сквозь стержень; движеніемъ валка вверхъ и внизъ приводится во вращеніе стержень, а потому и писачок. Шух. I. 277.

Забороня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. Стор. МПр. 129. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.

За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю. Козелец. у.

Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться. Мнж. 184.

Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.

Підпікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.

Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.

Тілечкий, -а, -е. = тіленький.