Зако́нний, -а, -е. Законный. зако́нне сло́во, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя.
Навершня́к, -ка́, м. Верхняя крышка у маслобойной кадки.
Подокупляти, -ля́ю, -єш, гл. = подокуповувати.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав.
Трачарь, -ря, м. = трач 1.
Узнаватися, -наюся, -єшся, сов. в. узна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої.
Фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця.
Хурманка, -ки, ж.
1) Подвода.
2) Извозъ. Хурманкою заробляє.
Хустка, -ки, ж.
1) Платокъ. Побіліла як хустка.
2) мн. = заручини. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери.
Шилитися, -люся, -лишся, гл. — під кого. Заискивать у кого. А він так шилиться під пана, така думка — дасть землю.
