Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Заскуба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заску́бти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Часто и много драть за волосы; вообще подвергать постоянному дурному обращенію: побоямъ, преслѣдованіямъ и пр. 2) Хватить за волосы. Кільки заскуб чуприни, тільки і вирвав.
Зозвати Cм. ззивати.
Костомара, -ри, ж. Большая кость.
Кудрі Cм. кудерь.
Різонути, -ну, -неш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь.
Свяченина, -ни, ж. = свячене.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Фурцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна.
Харем, -му, м. Гаремъ. Дрімає в харемі — в раю Византія.
