Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув.
Гайстер, -ра, м. 1) = чорногуз, Ciconia. nigra. 2) = гайстра.
Капелюшанка, -ки, ж. Кусокъ старой шляпы.
Нами́слити Cм. намислювати.
Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Редька, -ки, ж. Раст. a) Raphanus sativus. б) — дика. Raphanus Kaphanistrum L. Любить, як собака редьку. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Ум. редечка.
Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений.
Шкалі мн. Клепки (бочечныя).
