Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован.
Лементі́ти, -чу, -тиш, гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. 2) Orchis Morio.
Наві́сом нар. Нахально, силой. Треба уперед довідаться, чи дасть він хату, чи ні, землемірам, а навісом не можна.
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл.
1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Йому облупи та ще і в рот положи. Бодай вас луп облупив.
2) Обобрать, ограбить.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок.
Похочувати, -чую, -єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки.
Удаха, -хи, об. Способный, способная. І не тільки тим і штиться й славиться удаха, що розумна й по хазяйству до всього тімаха. З моїх очей усе можна забрати: собаки, і то помітили мене, яки я вдаха. Держу в руках хліб або тараньку чищу на юшку, — дивись, уже рябко й поніс.
