Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Ґа́в'ячий, -а, -е. . = Гавин.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. 2) Домовой. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. 4) Маленькій водопадъ. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала).
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.
Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Пластуни, 2) = пластовець.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба.
Суклятий, -а, -е. Тоже, что и проклятий, но въ усиленномъ значеніи. Сукляті (черкеси) біля самісінького города вештаються й людей беруть.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Шастати, -ся, -таю, -ся, -єш, -ся, гл. Ходить туда, и сюда, шнырять. На мене споглянула, шастаючись коло столу. Не шастайся, як миш по пастках.
