Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співець

Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. ІІІ. 30). Замовк співець. О. 1862. VІІІ. 11, 2) Поэтъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВЕЦЬ"
Бискупство, -ва, с. Епископство.
Бокша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій. Желех.
Брехачка, -ки 1), об. Лгунъ, лгунишка, лгунья. А всі дівки як панянки, лиш одна брехачка. Гол. IV. 445. Старая собачка панськая брехачка. Котл. Ен. VI. 16. 2) ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. II. 29. б) Verbascum thapsus. Лв. 102.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій. Конст. у.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл. 1) Загладить (во множествѣ). 2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані. АД. І. 81.
Тись II, меж., выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. Сюди тись, туди тись, та й прошов. Шейк.
Цегляний, -а, -е. = цегло́вий. Черк. у. Цегляні кошари. О. 1862. IX. 62. Цегляний стовп. К. ЦН. 308.
Шостак, -ка, м. 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Грин. III. 519. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ном. № 12514. Ум. шостачо́к. МУЕ. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.