Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй!
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Попсувати, -псую́, -єш, гл. Испортить. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Запаски мої найкращі попсували.
Скупість, -пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила.
Схитнутися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Пошатнуться, покачнуться. Пливе човен, води повен, колиб не схитнувся. Кладочка схитнулась — сестриця втонула. А як моя головка схитнеться ( = як умру), тоді тобі роскіш минеться.
2) Пошевельнуться, прійти въ движеніе, качнуться. Під тобою, селезню, вода не схитнеться.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Тереняк, -ку, м. Настойка на тернѣ. Ум. теренячо́к.
Тягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! 3) Таскаться, волочиться. Жив чоловік з жінкою, та жили вони погано, бо вона неслухняна була і все тягалась. Не переставала тягатись із кавалерами до сивої коси. 4) Возиться около чего, тащить. Загрузли в його коні в болоті: вже він і так, і сяк з ними тягався. о) Судиться, вести процессы Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталася.
Убаришувати, -шую, -єш, гл. Получить барышъ отъ перепродажи.
