Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співацький

Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЦЬКИЙ"
Білоплечий, -а, -е. Съ бѣлыми плечами. Желех.
Болющий, -а, -е. = болючий Чуб. І. 122. Болить воно (серце) рівно, однаково болем болющим. МВ. (О. 1862. І. 81). Болюх болющий. Мил. М. 48. Болющі зуби. Г. Барв. 35.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.
Лопа́та, -ти, ж. 1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. Чуб. V. 81. З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. Ном. №8059. Лопатами віяли. Лопата дерев'яна або залізна. 2) Лопата пекарная. Химка й хазяйка, та лопати нема. Ном. № 10784. Ум. лопатка, лопатонька, лопаточка.
Мамкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть кормилицей. Желех.
Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь. Рудч. Ск. II. 1.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан. К. ЧР. 122.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Телятників, -кова, -ве Принадлежащій теля́тникові.
Трацький, -а, -е. Лѣсопильный. Шух. І. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВАЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.