Виграбки, -ків, ж. мн. Мелкія части соломы и колосьевъ, остающіяся послѣ молотьбы.
Визначатися, -чаюся, -єшся, сов. в. визначитися, -чуся, -чишся, гл. Обозначаться, обозначиться, опредѣляться, опредѣлиться, отличаться, выдѣляться, выдаваться.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. ), перекладина — вилок (перехрестя. ). Накупив веретен, нема мотовила. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими.
Промолоти, -мелю, -леш, гл. Промолоть извѣстное время. Аж до світа промолов.
Сміттюга, -ги, ж. Ув. отъ сміття. Множество сору.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо.
