Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Єднанщи́на, -ни, ж. Мировая, могорычъ при мировой сдѣлкѣ.
Краля, -лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. І що ж то за хороша з лиця була!... Здається, і не змалювати такої кралі. . 3) Дама (въ картахъ). Ум. кралечка, пральна. Не бійсь, моя кралечко, каже дід.
На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка на-поступі, — треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти.
Оманець, -нця, м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями.
Паслина, -ни, ж. = паслін.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника.
Пороспростирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспросте́рти, но во множествѣ.
Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця.
