Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співак

Співак, -ка, м. 1) Пѣвецъ. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11. Так ось коли побачив співака! яка мальована та штучна птиця. Греб. 391. 2) Пѣвчій. 3) Названіе собаки. Kolb. І. 65. 4) пт. Sylvia, травникъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. співаченько, співачок. Федьк. І. 28. Лівничок-співачок. Мнж. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАК"
Безконечник, -ка м. 1) Родъ узора на писанкѣ — спираль. 2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370. 3) писати безконечником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. І. 50.
Запеча́лити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Лона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.
Надбі́чи гл. = недбігти. Желех.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Охаблений, -а, -е. Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ. Вх. Зн. 45.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Стогноти, -нот, ж. мн. = стогначі. А щоб на тебе хвороба та стогноти. Н. Вол. у.
Упосажувати, -жую, -єш, сов. в. упосажити, -жу, -жиш, гл. Давать, дать приданое. Шейк. Kolb. II. 24.
Чубрикатися, -каюся, -єшся, гл. Кланяться въ ноги, чубухать. А молоді зараз у ноги давай чубрикаться обом. Алв. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.